суботу, 20 березня 2021 р.

Могила Сави Самодриги

 


Паралельно річці Інгул територією Кі- ровоградщини протікає річка Інгулець, на мальовничих берегах якої в XVII–
XVIII століттях масово селилися запорож- ці, тож на цій території також є унікальні козацькі пам’ятки.  Поблизу  села Савів- ка (Іскрівка), що в Петрівському районі привертає увагу кам’яний дванадцятикінечний хрест витонченої форми, який я довго шукав в  липні 2020 року. Верхній малий хрест додатково позначений ще й косим врізним хрестом.

Жителі села Іскрівка згадують, що на нинішньому місці пам’ятки раніше було велике козацьке кладовище з багатьма хрестами, але за часів СРСР його знищили тракторами. Дивом уцілів лише цей великий, нині впорядкований огороджений і побілений  хрест.

Сам лише розмір пам’ятки    (близь- ко двох метрів) наводить на думку, що тут поховано аж ніяк не рядового козака. Зблизька можна прочитати написна хресті, виконаний врізним шрифтом:

«Здесь почивает Раб Божий Савва Само дрига Капитан  Войск  Запорожжи  куреня Пашковского преставился 1783 года». Можливо, ідеться про Саву, який заснував сусіднє село Савівку. Проте деякі селяни вважають, що тут поховано відомого Саву Чалого ватажка гайдамків, якого стратили його побратими за зраду та знищення козацької фортеці Гард на Бузі. До речі, відомий крилатий вислів: «Який Сава така й слава» виник саме в цій місцевості як відголос діянь сумноз- вісного гайдамаки-зрадника. Як відомо, Сава Чалий найнявся за щедру платню на службу до поляків і став найнебезпечнішим ворогом місцевих гайдамаків, адже він добре знав розміщення станів у лісах та їхню тактику боротьби. Про ці події кобзарі склали думу:

Гей був у Січі старий козак

на прізвище Чалий,

Вигодував сина Саву козакам

на славу.

Івана Карпенка-Карого вони надихнули на створення відомої п’єси «Сава Чалий».

Однак нас  цікавить,  чи  пов’язані якось Сава Самодрига та Сава Чалий. Місцевий краєзнавець Володимир Миколайович Босько висловив думку, що Сава Чалий вітчим Самодриги. Як за свідчує епітафія, Сава Самодрига після ліквідації Січі в  1775  році  дослужився до капітанського чину в російській армії, при чому, він, мабуть, вважав себе й «ка- пітаном Війська Запорозького». Однак його життя та діяння  наразі невідома сторінка історії краю.



Місце розташування могили можете переглянути на сторінці карта цього блогу

або за координатами: 48.16423, 33.35951

Немає коментарів:

Дописати коментар